135 зміна Програми «Відновлення під час війни» організована Ваадом України за підтримки Archeparchy of Philadelphia – Філадельфійська Архиєпархія УГКЦ.
28 учасників взяли участь у 135 зміні Програми «Відновлення під час війни», з них 17 жінок – мами й дружини полеглих Героїв. Разом зі своїми дітьми – підлітками та дошкільнятами вони поринули у тритижневу психологічні реабілітацію. Перед командою Програми знову важливе завдання: надати їм підтримку, забезпечити психокорекцію, надати психолого-педагогічні поради, допомгти налагодити контакти з собою, спонукати до самопроявленості, лідерства й солідарності, захисту і стресостійкості, опрацювати тему конструктивного горювання після втрати, відновити ресурси.
63% учасниць приходять на нашу Програму з проблемами сну, 49% – з головними болями, 63% важко контролювати емоції, 59% мають нав’язливі думки і спогади, 51% – почуття провини. Через три тижні інтенсивного відновлення ці проблеми значно зменшуються або й зникають, а загальний стан істотно покращується. Для цього команда психологів задіює різноманітні методи й практики. Це і психологічні інтервенції – такі як обговорення, бесіди, емпатичне слухання, так і творчі методики, ігропрактики, рухливі ігри.
Наприклад, цчасниці 135 зміни під час зміни пройшли тематичні групи підтримки, заняття з ресурсування, психофізичної релаксації, працювали зі своїми реакціями на стрес, зі страхами та травматичними переживаннями.
На фото – різноманіття психологічної й арттерапевтичної роботи 135 зміни.
Такої кількості фізичних активностей, як під час нашої Програми, наші учасниці, напевно, ніколи й не мали, хіба що у шкільні роки. Ранкові руханки для чарівності й грації, тілесна терапія для психо-емоційного відновленя, прогулянки природою для спокою й релаксу і навіть похід по гриби та на ферми – цілющість руху відчули на собі й учасники 135 зміни. І якщо у шкільні роки дуже часто фізкультура та походи прогулюються, то на нашій Програмі підопічні не пропускали жодне заняття й у деяких видах нашого «відновлювального спорту» готові були встановлювати рекорди!
Підлітки, які зіштовхнулися з випробуваннями війни, а тим більше втратою батька в такий важливий для дитини період життя, потребують особливого підходу. Вони, мовою психологів, перебувають у стані значного психологічного дистресу.
Тому на нашій Програмі психологи приділяють багато уваги роботі з самоідентифікацією підлітків, тривожними станами, демотивацією до активностей, формують вміння надавати зворотній зв’язок, рефлексувати свої стани, думки, емоції, працювати з бар’єрами, які перешкоджають конструктивному переживанню горювання. Слугують цьому різноманітні творчі заняття, якими щодня займаються на Програмі підлітки, активності, руханки, групові заняття з мами. Це дає можливість дослідити особливості взаємопідтримки, створити довірливі, підтримуючі стосунки. Упевнені, учасники 135 зміни винесли з цих занять чимало корисного і відновилися не лише внутрішньо, а й відновили теплі, близькі стосунки всередині їхніх маленьких, але сильних родин.
17 000 – за картину, створену артмайстринею 135 зміни Оксаною Мартинюк під час артзанять на нашій Програмі! Маємо перший артрекорд і благодійну артколекцію.
Картину пані Оксани (перша у нашій галереї) продали на аукціоні Бойківського фестивалю, де проводили збір на автомобіль для військових. 17 тисяч гривень, отриманих за цей шедевр, одразу пішли на потреби наших захисників, і це ще один привід гордості!
Це не єдина картина, створена для благодійного аукціону – підопічні кожної зміни створюють унікальні речі, які ми передавали партнерам для аукціонів. Під час 135 зміни чотири учасниці написали картини і передали у військову частину. Дякуємо кожній за участь і такі неймовірні роботи!
Учасниці 135 зміни також щемливо відзначили День прапора України та День пам’яті захисників і захисниць України. Одна з акцій вшанування, запроваджена ще торік кількома громадськими ініціативами, – «Стіл пам’яті»: символічно зарезервований стіл, як місце для тих, хто мав би сьогодні сидіти з нами поруч, але вже не зможе. До акції долучаються ресторани, кафе, військові підрозділи, заклади освіти, книгарні та бібліотеки, аби висловити вдячність і шану про полеглих Героїв.
До акції «Стіл пам’яті» долучилися учасники 135 зміни – родини, в яких теж є Герої – сини й чоловіки, які самовіддано встали на захист України і які назавжди в наших серцях, сповнених подяки й шани. І для родин, і для нас – це не просто символічна акція, це щире відчуття міцного зв’язку з рідною людиною і його невіддільність від родини.
Світла пам’ять кожному Герою і Героїні. Для усіх нас і для цих жінок особливо прапор є не просто державним символом, а символом героїзму, відданості, жертовності їхніх чоловіків та дітей, які стали на захист нашої землі.
Низький уклін і подяка кожному захиснику і кожній захисниці. Хай прапор завжди майорить над незалежною, вільною, квітучою Україною, за яку боролися і боряться українці.
Ти чуєш, як шумить вода?
Як тихо вітерець шепоче?
Як сумно місяць погляда
На нашу доленьку жіночу.
Ти чуєш? Листя шелестить,
Про майбуття розповідає,
Що врешті-решт настала мить,
Коли душа відпочиває.
Зелений ліс милує зір.
Повітря – хоч на хліб намазуй.
Спокійно так стає тобі,
Що забуваєш про образи.
Чому я і навіщо тут?
Чому далеко так від дому?
Мабуть для того, щоб забуть
Про біль, про страх, забуть про втому.
Щоб вій сирени не будив,
Від вибухів щоб не здригатись.
Щоб просто піднабратись сил
І знов почати посміхатись.
Щоб бачити спокійні сни.
Природа нам допомагає.
“Відновлення під час війни”…
На наше щастя так буває.
Ці щемливі рядки написала поетеса, учасниця 135 зміни нашої Програми Олена Копитько – мама загиблого Героя. Він мужньо захищав нашу землю і загинув під час бойових дій у квітні 2022 року.
Пані Олена давно пише вірші, і для нас велика відрада, що наша Програма надихнула й вдихнула новий виток творчості.
Це не єдиний вірш, створений під час відновлення: пані Олена написала картину і доповнила її авторською поезією. І ця картина вже знайшла своє почесне місце в одній з військових частин.
Дякуємо Олені Копитько за довіру, цей віршований відгук! Зичимо, аби у житті надалі були лише приємні приводи для поезії.
Дивлячись на цих жінок, важко повірити, що ще три тижні тому вони прибули у мальовничі Карпати в зовсім немальовничому стані: емоційно виснажені, пригнічені, з невимовним болем втрати. Біль, звісно, нікуди не зник – він назавжди у серці, але завдяки трьом тижням психологічного відновлення ці неймовірні жінки навчилися жити зі своїми емоціями, підтримувати себе й своїх діток, відчули внутрішню силу, стержень, бажання жити й діяти.
На додачу дівчата ще й самі створили собі безліч подарунків: і футболки, і торбинки, і приємні поробки. І, звісно, запам’ятають теплі емоції й дружні обійми з церемонії закриття, яку за традицією відвідав керівник Програми Йосиф Зісельс.
